PwC Podcast: Ukraine’s news ad hoc #4. Особливості митного регулювання під час воєнного стану

Артем: Віто, привіт! Як ти? 

Віта: Артеме, привіт, ще на початку лютого я би відповіла - All you need is AEO, але з того часу минуло майже ціле життя, тому моя відповідь - тримаємося. Як ти?

Артем: Віто, так само, але без АЕО) Тож, почнемо? Думаю, варто розпочати розмову з особливостей імпорту товарів військового/ подвійного призначення. Всі ми розуміємо, що зараз ці товари ввозяться найбільше до країни.

Віта: Так, дійсно. Зараз для допомоги нашим Збройним силам та іншим військовим формуванням волонтери везуть, здебільшого, з країн ЄС допомогу - ті ж самі бронежилети, тактичні окуляри. З огляду на це, урядом було спрощено порядок пропуску через митний кордон України. Нещодавно до гуманітарної допомоги були прирівняні: пластини для бронежилетів, переносні радіостанції, безпілотні літальні апарати,  біноклі, приціли, тепловізори, прилади нічного бачення та інші товари. Все перелічене  - нецивільного призначення та необхідне для оперативного ввезення до України. Тож ввезення таких товарів можливе  за умови подання до митних органів гарантійного листа кінцевого отримувача.

Щодо інших товарів військового\ подвійного призначення, то правила незмінні й описані в відповідних постановах.
 

Артем: Віто, а можеш пояснити про цей гарантійний лист кінцевого користувача. Де його необхідно оформлювати?

Віта: Цей лист оформлюється і засвідчується печаткою органом військового управління, визначеним Міноборони України, наприклад, його може надати Генштаб Збройних сил України, правоохоронні органи або будь-яке військове формування. Форма листа передбачена ПКМУ № 362 ,тому не складно скористатись зразком у додатку.

Відповідь: Артеме, я не думаю, що будуть якісь труднощі для проходу кордону  з копією такого листа.
 

Артем: іще питання з практики. Підрозділи, які знаходяться в польових умовах, десь в лісі, розвід батальйони. Волонтери закуповують дуже багато допомоги і їм в тому числі. І от в мене була ситуація коли лист складався від руки, на аркуші А4. І звісно щоб це був бланк, або поставити печатку мови не було.

Віта: Наразі як обумовлено постановою такий лист має відповідний зміст, і також він повинен засвідчуватися печаткою органу військового управління, тож якщо лист буде написаний від руки, але буде мати обов’язкові реквізити та буде засвідчений печаткою -я думаю не буде підстав для відмови в митному оформленні товарів за таким листом.
 

Артем: З цим розібрались. Ще я спостерігаю зацікавленість у темі ввезення авто. Бачив тебе у новинах,  де ти розповідала про ввезення авто в Україну без сплати платежів, тобто, безкоштовно. Це дійсно так, можна просто так взяти і купити авто без додаткових платежів? 

Віта: Так, із 5 квітня і до завершення воєнного стану для наших громадян з’явилась можливість імпортувати авто для власних потреб без сплати ПДВ, мита та акцизу. Легкові автомобілі мають бути еко-стандарту ЄВРО-2, а автобуси - ЄВРО-5. Проте залишаються такі витрати: Збір у Пенсійний Фонд України (3%-5% залежно від вартості автомобіля, Збір за постановку на облік у сервісному центрі (до 1000 грн та Страхування авто (від 350 грн і більше залежно від об'єму двигуна, місця реєстрації, наявності знижок). З 19 квітня Держмитслужба забезпечила громадян можливістю самостійно декларувати автомобілі, без обов’язкового залучення митного брокера.

По завершенню дії воєнного стану, громадянам не потрібно буде доплачувати платежі, від яких вони наразі звільнені. Законом не передбачено ніяких відстрочень.

Артем: А щодо Компанії, які є дистриб’юторами автівок, вони також можуть скористатись такою надзвичайною нагодою?

Віта: Для Компаній-дистриб’юторів є нюанси. Юридичні особи при ввезенні авто звільняються лише від сплати мита, тобто ПДВ та акцизний податок мають сплатити.

До речі, Законом 2142, крім цього, встановлено, що плата за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом -  не справляється. І ще приємною новиною є скорочення часу митного оформлення до 1 робочої години. Це розповсюджується на всі товари , які імпортують підприємства, зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи.

Артем: Дякую, зрозуміло. Давай ще поговоримо про гуманітарну допомогу. Ми всі чули, що держава спростила процес ввезення таких товарів. Чи могла би ти стисло пояснити, які процеси спрощені, для нашого розуміння.

Віта: Фактично, з 1 березня у нас відбувається спрощений порядок ввезення допомоги з-за кордону. Як анансовано на ресурсах Державної митної служби, майже щодня митні органи оформляють, у середньому, 6 тисяч тонн гуманітарної допомоги. На період воєнного стану пропуск таких вантажів здійснюється на митному кордоні України шляхом подання лише спрощеної декларації за формою.  

Артем: Тобто, купу документів вже не потрібно готувати, і достатньо листа від військової адміністрації  або отримувача гуманітарної допомоги? 

Віта:  На сьогодні все дуже просто:  при перетині кордону треба лише подати декларацію, заповнену особою, яка перевозить відповідний товар, і без усіляких дозвільних документів. 

Артем: Зрозуміло, Віто, а які наразі товари можна ввозити як гуманітарну допомогу?

Віта: Артеме, взагалі всі товари, крім тих, щодо яких встановлені заборони, можуть ввозитися як гуманітарна допомога. Як мені прокоментував один митник: ввозити можна хоч ракети, якщо вони не походять із Російської Федерації. А якщо серйозно,  зброя військових зразків та боєприпасів до неї; наркотичні та психотропні речовини, радіоактивні або вибухові речовини і т.і.  - не є гуманітарною допомогою.

Артем:  Маю ще одне митне запитання та відчуваю легкий флешбек до першого випуску нашої серії подкастів, коли Вадим Романюк розповідав про товари критичного імпорту.  Я знаю, що є проблема з постійним розширенням переліку товарів та неможливості закупівлі товарів, які не відносяться до критичного імпорту. Як же зрозуміти, які товари належать до цього переліку? І що ти думаєш про валютні обмеження, які встановлені?

Віта:  Артеме, як на мене, це болюче питання для бізнесу. Критичний імпорт - це такий перелік товарів, які через воєнні дії неможливо придбати в Україні.  їхнє виробництво зупинено з різних обставин. Цей перелік затверджується урядом і він не є вичерпним, зміни до цього переліку вносились вже 15 разів. Проблема не тільки у внесенні коду товару, але і опису, який не завжди відповідає класифікаційному коду, та навпаки. 

Уряд, ухвалюючи постанову, мав за мету запобігти відтоку валюти з України, що я вважаю дуже правильним. Зараз вже постає гостре питання про відновлення економіки та роботи українського бізнесу, зокрема, і такого, що використовує імпортну сировину та необхідність ввезення  товарів для відновлення та подальшого ведення  своєї діяльності. Імпортери товарів, які з різних причин не внесені до критичного переліку, не мають змоги купувати та оплачувати постачальникам такі товари. Це унеможливлює їхню нормальну діяльність, а також перешкоджає відновленню зайнятості. 

Артем: Віто, я тебе правильно зрозумів, що ти вважаєш, що наразі постанова НБУ про заборону на оплату товарів, не внесених до переліку товарів “критичного імпорту”, вичерпала свій позитивний ефект?

Віта: Саме так. Для прикладу, в соцмережах вже поширені  дописи з фото полиць, із яких  зникають навіть зубні щітки, тому що їх немає в переліку  товарів критичного імпорту. Це і є ефект від постанови, яка обмежує імпорт. Тож моя особиста думка, що виходом є або сталий моніторинг переліку товарів критичного імпорту з боку уряду з урахуванням потреб бізнесу, або ж скасування цієї постанови. Альтернативно, можна змінити концепцію та піти зворотнім шляхом  - запровадити обмеження лише до короткого переліку розрахункових операцій у валюті та дозволити ввозити все, окрім…. Таким чином ввести обмеження щодо розрахунків у валюті лише до незначного переліку товарів

Артем: На завершення, прошу тебе ще прокоментувати про спрощений порядок митного оформлення. З комунікацій із нашими клієнтами, ми розуміємо, є якась проблема з цим?

Віта: Нова Постанова  № 330, яка регулює питання спрощеного порядку митного оформлення, яка ще не набрала чинності, на мою думку, містить низку неузгоджень із прийнятим Законом 2142. Наприклад: Закон впроваджує митне оформлення товарів протягом 1 робочої години для підприємств, зареєстрованих платниками єдиного податку 1,2,3  групи, водночас, Постанова встановлює 10-ти хвилинне митне оформлення для суб’єктів, які перейдуть на спрощений спосіб митного оформлення товарів, який і впроваджується цією постановою.
Також Постановою передбачено так званий “спрощений спосіб” митного оформлення, відповідно до якого суб’єкт може подавати попередню митну декларацію безпосередньо в пункті пропуску, без проведення митного огляду та без сплати митних платежів. 

Тобто, фактично уряд встановлює вимогу переходу на “спрощений спосіб” для звільнення від сплати мита, ПДВ та акцизного податку.

Відмінними від цього є положення Закону щодо звільнення від сплати мита та ПДВ для товарів, які імпортуються підприємствами. Виходить, що за Законом звільнення від ПДВ пов’язане виключно з переходом на спрощену систему оподаткування, а від мита підприємства звільняються у будь-якому випадку.

Як на мене, питань більше , ніж відповідей, але я думаю, що Постанова буде приведена  у відповідність перш, ніж вона набере чинність.

Артем: Віто, дякую тобі за розмову. 

Віта: І тобі! Нашим слухачам бажаю планувати і здійснювати оперативне митне оформлення та все буде Україна!

Все буде Україна! Друзі, ну а я, як і завжди, пропоную вам залишати ваші питання у коментарях та поділитися нашими випусками подкастів із вашими друзями, колегами та рідними, попереду багато важливої інформації, тож підписуйтесь на наші канали та будьте в курсі новин.

А вже у наступному випуску, разом із представниками Міністерства економіки України та Державної служби України з питань праці, ми обговоримо тему трудового права, та яких змін зазнала ця галузь.

Тож, до зустрічі!