PwC Podcast: Ukraine’s news ad hoc #1. Особливості валютного регулювання під час воєнного стану

Всі люди люблять гроші, зокрема в іноземній валюті. При будь-яких катаклізмах фінансові та валютні питання становлять великий інтерес як для простих людей, так і для бізнесу. Розкажи, будь-ласка, яким чином змінилось регулювання в цій сфері під час війни? Які особливі правила та обмеження ввів Національний банк України?

Вадим: Дякую. Дійсно, питання дуже актуальне протягом всього часу незалежності України. І я би віддав належне нашій владі і Національному банку України, зокрема, що зараз, враховуючи досвід 2014-го року, НБУ має можливість застосовувати адекватні заходи захисту з метою забезпечення стабільності фінансової системи та рівноваги платіжного балансу України. На мій погляд, за тих безпрецедентних обставин, в яких опинилась Україна тепер, політика НБУ є досить виваженою.

В межах воєнного регулювання я би виділив три основні речі, які треба зараз розуміти:

Перше. Офіційний курс гривні до долара США зафіксовано на рівні 24 лютого 2022 року – 29.25 грн. за долар США. Всі інші валюти розраховуються, виходячи з цього фіксованого курсу гривні до долара. Важко сказати, який був би реальний курс, якби НБУ цей крок не здійснив. Цілком можливо, що ми  могли би спостерігати таку ж картину, як в Росії, де рубль стрімко девальвував, що спричинило панічні настрої. В Україні цього немає, курс стабільний, хоч і штучно тримається, паніки немає.

Друге. Абсолютна більшість розрахунків на території України, а також перекази з-за кордону в Україну, здійснюються так само, як і в звичайний мирний час. Тобто не \має проблеми в тому, щоб розраховуватись за поточними контрактами в Україні,  надати позику в Україну, направити кошти на збільшення капіталу, оплатити експорт товарів тощо.

Третє. А ось купівля іноземної валюти та переказ коштів за кордон зараз під майже повною забороною. Є деякі винятки з цієї заборони, зокрема, на купівлю товарів критичного імпорту, для проведення заходів із метою забезпечення національної безпеки та оборони, на підставі окремих дозволів НБУ і т.п.. 

Ну і, звісно, практично повна заборона на будь-які розрахунки з резидентами РФ та Білорусі. Їм дозволено перераховувати гроші на армію і ще деякі інші платежі.

Артем: Тобто, я правильно розумію, що проблем із тим, щоб перераховувати кошти в Україну для підтримки місцевого бізнесу немає? Можна надати позику, зробити внесок у статутний капітал?

Вадим: В цілому, так. Ми мали подібні запити від деяких клієнтів. Як краще це оформити, які є ризики і таке інше. І дійсно, суто з валютної точки зору, проблем із тим, щоб отримати кошти немає. Так, є нюанси з реєстрацією збільшення статутного капіталу, оскільки зараз ЄДР працює з обмеженим функціоналом. Втім, це не є перешкодою для того, щоб вже здійснити фактичний внесок. 

Також не є проблемою надати позику і зареєструвати її в НБУ, проте, про погашення відсотків та повернення позики на деякий час можна буде забути.

Артем: Повернімось до переказу коштів за кордон. Зрозуміло, що регулятор по максимуму заборонив переказ коштів за кордон. Але ти казав, що є певні винятки, можеш розповісти детальніше?

Вадим: Так, є низка винятків. Для бізнесу найбільш актуальним є оплата за товари критичного імпорту. При цьому, що цікаво. Оплата за імпорт таких товарів здійснюється в спрощеному вигляді без проведення додаткового аналізу документів (інформації) про валютні операції та джерела походження коштів. Перелік товарів затверджується Кабміном і постійно розширюється. Якщо спочатку там були дійсно товари критичного імпорту: нафта, газ, кам’яне вугілля, лікарські засоби, медичні вироби, основні харчові товари, то зараз цей перелік вже дуже широкий і включає, наприклад, алкоголь, сигарети, одяг, меблі і т.п. 

З огляду на Перелік, деякі представники бізнесу вважають, що його необхідно розширити. Ми рекомендуємо звернутись до Кабміну або до профільних організацій, які дуже швидко реагують на будь-які конструктивні коментарі до законодавства, та в більшості випадків вносять необхідні зміни.

На сьогодні перелік позицій товарів критичного імпорту настільки великий, що, на мій погляд, ця ідея з критичним імпортом вже себе вичерпала і НБУ слід дозволити проводити імпортні операції в загальному порядку для імпорту всіх товарів, але з дотриманням вимог валютного нагляду. Бізнес діяльність помалу набирає обертів, росте попит на імпортні споживчі товари, сировину та матеріали. Безперешкодний імпорт товарів через валютні обмеження, на мою думку, стимулював би компанії та інвесторів до важливих економічних кроків для країни.

Також я розумію, що чимало договорів зараз опинились у “підвішеному стані”, коли товар був поставлений  або послуги були надані іноземним контрагентом, але розрахуватись за них українська компанія не встигла. І за поточного регулювання я бачу декілька варіантів вирішення такої ситуації:

• Найпростіший - звісно домовитись про відстрочення платежу. Більшість контрагентів, я думаю, повинні увійти в положення та піти на поступки;

• Проте ми розуміємо, що відстрочення платежу не завжди може бути прийнятним для контрагента з тих чи тих причин. Ваш контрагент, може, дійсно дуже розраховував на одержання коштів, або в законодавстві його країни діє схоже до нас правило 365 днів, коли валютна виручка повинна надійти в країну протягом певного строку. В такому випадку можна розглянути варіант, коли замість української компанії платіж буде здійснено іноземною компанією (за договором відступлення права вимоги чи факторингу). Простіше, якщо українська компанія є частиною мережі, яка має присутність у різних країнах світу. Трошки важче - якщо такої мережі немає, але все рівно можна спробувати знайти фінансового посередника, який сприятиме в здійсненні платежу. 

• Ну і, врешті-решт, якщо жоден із варіантів не підходить, залишається форс-мажор. Найменш бажаний варіант, але, тим не менш, треба буде його продумати, щоб не потрапити на штрафні санкції у зв’язку із простроченням платежу.

Артем: Тобто ти очікуєш, що НБУ буде вносити зміни в регулювання в цій частині? Де ще, на твій погляд, НБУ може змінити регулювання.

Вадим: Все дуже сильно залежить від того, наскільки загальна ситуація з платіжним балансом буде покращуватись чи погіршуватись.

В Нацбанку ще є в запасі додаткові інструменти, які він може застосувати, і які багатьом знайомі. Це може бути введення обов’язкового продажу частини валютної виручки, може бути скорочення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями до 180 чи навіть до 90 днів.   

Також я б очікував, певною мірою, повторення сценарію валютної лібералізації з 2014-го року, коли тотальна заборона на виведення коштів за кордон буде поступово змінюватись окремими дозволами/лімітами: можна буде виплачувати дивіденди в межах якогось ліміту, можна буде погашати позики, але не раніше строку погашення зобов’язань тощо. 

Артем: А як щодо обмежень для фізичних осіб? Можеш сказати пару слів про те, з чим стикається кожен із нас?

Вадим: Для фізичних осіб також є певні обмеження. Більше за все, певно, людей засмучує заборона на купівлю доларів :) Крім того, є низка лімітів на проведення певних операцій. На сьогодні НБУ встановив певну психологічно комфортну суму, з якою пов’язані операції фізичних осіб – 100 тис. гривень (Тобто доларів трошки більше за 3,300  на день, євро - близько 3 тис.). Для деяких операцій ця сума є лімітом, який можна використати за день, а для деяких – за місяць. При цьому, для абсолютної більшості операцій, пов’язаних із виведенням коштів за кордон, такий ліміт становить 100 тис. гривень на місяць:

• Якщо ви за кордоном знімаєте гроші з гривневої картки – 100 тис. на місяць;

• Якщо ви хочете переказати гроші на рахунку фізичних осіб за кордоном (P2P перекази) – 100 тис. на місяць;

• Цікавими є операції для придбання активів, які безпосередньо обмінюються на грошові кошти, так звані “квазі-готівкові» операцїї. Поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, віртуальних активів (криптовалюти) на біржі – теж 100 тис. на місяць.

Для деяких операцій ліміт становить 100 тис. на день:

• Видача готівки в Україні з гривневого рахунку – 100 тис. на день;

• Якщо у вас є рахунок в іноземній валюті, з нього можна зняти до 100 тис. гривень на день. Це стосується як зняття коштів у касі українського банку, так і за кордоном (якщо ви знімаєте гроші з банкомату з вашої української картки).

Якщо ж ви перебуваєте на територіях, що перебувають під загрозою окупації державою-агресором / державою-окупантом, то банк може дозволити своїм рішенням знімати гроші без обмежень, а також купувати валюту.

Тож, в цілому, можна говорити, що наявні обмеження є досить виваженими і не перешкоджають задоволенню більшості потреб громадян.

Артем: Тож, резюмуючи все вище сказане, Вадиме, які 3 поради ти міг би дати нашим слухачам? Що треба робити, а що робити не потрібно?

Вадим: 1 порада - зберігати холодний розум. Валютні обмеження можуть бути неприємними, але вони не спрямовані на те, щоб паралізувати бізнес або ваші особисті фінанси. При правильному підході в багатьох випадках наявні проблеми можна вирішити, а неочікувані витрати/збитки від валютних обмежень - мінімізувати.

2 порада -  періодично відслідковувати  зміни валютного регулювання. Вони дуже динамічні і деякі речі, заборонені сьогодні, завтра вже можуть бути дозволені, і навпаки. 

3 порада - вірити в Україну і ЗСУ. До речі, зробити внесок на підтримку ЗСУ/купити військові облігації не потребує  проходження процедур фінансового моніторингу, і зараз є простим, як ніколи. Тож, якщо ви не можете переказати кошти за кордон, можна розглянути і цей варіант :)

Артем: Вадиме, дуже дякую тобі за цю розмову, сподіваюсь, нашим слухачам було також корисно як і мені. Піду скуповувати військові облігації)

На цьому ми завершуємо наш перший випуск, але, якщо у вас є питання до Вадима, або будь-які побажання щодо теми наступних випусків, пишіть їх у коментарях, ми з радістю відповімо на кожен із них.

У наступному випуску ми поговоримо про ПДВ та що з ним робити зараз.

Слідкуйте за новинами, та все буде Україна!