Пост-митний контроль і митний аудит 2025 - на що звернути увагу бізнесу?

Отже, що виявив митний контроль за підсумками відновлення перевірок у 2024 році? За даними Держмитслужби, минулого року проведено понад 700 документальних перевірок, переважна більшість з яких - невиїзні.

У яких випадках контролюючі органи проводять митні перевірки? Зазвичай вони вдаються до таких заходів з метою контролю:

• правильності визначення бази оподаткування;
• обґрунтованості та законності надання пільг;
• правильності класифікації товарів, що проходять митний контроль;
• перевірки відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті;
• законності переміщення товарів через митний кордон.

Крім того, у певних випадках Держмитслужба може проводити позапланові виїзні перевірки. Найчастіше це відбувається з наступних причин:

• невідповідності акту документальної перевірки законодавчим вимогам
• ненадання відповіді на запит митного органу та за наявності підстав, що свідчать про митні ризики
• несвоєчасного подання митної декларації 
• здійснення у неповному обсязі митних платежів
• процедури  припинення або банкрутства підприємства
• заперечення або скарги на попереднє повідомлення-рішення

У 2024 році митні органи провели три позапланових виїзних перевірки, результатами яких стали донарахування та штрафи. Які ж основні причини застосування стягнень?

Відновлення митних перевірок  одразу виявило чимало проблем в процесі митного контролю для бізнесу та призвело до додаткових витрат. Цифри вражають: за неповний рік митні органи донарахували підприємствам близько 980,2 млн грн платежів та наклали 148,2 млн грн штрафів.

За офіційними даними Держмитслужби, найпоширенішими порушеннями, які зустрічаються під час митного аудиту, є:

• невірне визначення країни походження 
• неправомірне застосування пільг щодо оподаткування товарів 
• порушення вимог митних режимів 
• некоректна класифікація товарів за УКТЗЕД 
• заниження митної вартості

На практиці, найчастіше митні органи виявляють одразу декілька видів порушень. Тому компаніям важливо вчасно звертати увагу на деякі проблемні аспекти їхньої діяльності, які дозволять їм уникнути зайвих труднощів під час митного контролю у формі документальних перевірок.

Одним із важливих моментів є дотримання умов митних режимів та митних формальностей, необхідних для їх завершення. Наприклад, якщо компанія ввозить товари на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення, то необхідно дотримуватися термінів зворотного вивезення та порядку використання товарів, аби не потрапити під штрафні санкції. Нагадуємо, що, зокрема, передача тимчасово ввезених товарів у користування іншому підприємству можлива виключно на підставі позитивного розгляду заяви до митного органу про передачу такій компанії також прав і обов'язків за митним режимом.

Те саме стосується і митного режиму транзиту, як в частині своєчасної доставки товарів до митниці призначення, так і своєчасного вивезення вантажу за межі митної території України. В зворотному випадку це може призвести до порушень та тягнути за собою відповідальність.

Невірне декларування митної вартості є однією з найпоширеніших та найболючіших проблем для бізнесу, якій потрібно приділяти достатньо уваги. Для підтвердження митної вартості товарів підприємству потрібно надати митним органам повний пакет документів, що включає, зокрема, договір про перевезення, транспортні накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення; специфікації до інвойсів, що підтверджують загальну вартість товару відповідно до контракту, а також додатково понесені витрати щодо доставки товарів до моменту перетину митного кордону України.

Звертаємо увагу, що зазначені документи підлягають ретельній попередній перевірці, а за наявності будь-яких розбіжностей, вони мають бути узгоджені з постачальниками та виправлені до подання митної декларації до митного оформлення.

Слід також уважно ставитися до правильності класифікації товарів відповідно до кодів УКТ ЗЕД. Відповідно до останніх змін в митному законодавстві щодо його гармонізації з європейським, Держмитслужба під час контролю класифікації товарів повинна застосовувати підходи, вказані в актах права Європейського Союзу.  

Тому, під час визначення коду товару варто орієнтуватися на пояснення до УКТ ЗЕД, рішення комітету з Гармонізованої системи Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій Держмитслужби щодо класифікації, а також рішень щодо визначення коду товару як Держмитслужби, так і митних адміністрацій європейських країн (BTI).

Пост-митний контроль, як попередній етап документальної перевірки, в Україні запроваджено в режимі пілотного проєкту з метою спрощення процедур та прискорення проходження товарів через кордон. У 2023 році було створено відповідну робочу групу, яка працювала над методичними рекомендаціями. Зрештою, у листопаді 2023 року контролюючі органи розпочали практичне впровадження ідеї на базі Київської та Львівської митниць. 

Вже у грудні до пілотного проєкту доєдналися інші регіональні митниці, а терміни проєкту подовжувалися спочатку до кінця березня, а згодом - до кінця 2024 року. Які ж результати його реалізації?

За даними Держмитслужби, контролюючі органи відібрали для пілоту близько 3 тис. оформлень товарів, і у 74% з них виявили невідповідності. При цьому у 56% випадків порушення стосувалися повноти декларування складових митної вартості, а 18% - правильності класифікації товарів за УКТЗЕД.

Проведення пост-митного контролю проводиться на основі системи управління ризиками. Митниця може ініціювати подібну перевірку або ж під час оформлення, або протягом 30 календарних днів з моменту випуску товарів. Основні складові системи управління ризиками (СУР) включають:

• процеси збору та обробки інформації про товари та транспортні засоби, щодо яких здійснюється митне оформлення;

• збір та аналіз даних з різних джерел, що стосуються вантажів та транспортних засобів, які переміщуються;

• ідентифікацію та оцінку митних ризиків;

• аналіз усіх умов, які можуть вплинути на виникнення митних ризиків;

• розробку та впровадження заходів для управління митними ризиками;

• прогнозування ефективності цих заходів та виявлення можливих негативних наслідків від їх реалізації;

• узагальнення результатів виконаних заходів та розробка подальших кроків; 
  контроль за використанням обраних методів роботи митниці, оцінка їх ефективності та коригування, якщо це необхідно.

Припустімо, митний орган отримав інформацію через систему управління ризиками, яка вказує на можливу невідповідність заявленої митної вартості товару його фактичній ціні. Підставою для такого припущення стали дані про подібну продукцію, яку імпортує той самий постачальник. 

За допомогою алгоритмів оцінки ризиків система виявляє високий рівень ймовірності порушення, і митний орган приймає рішення про проведення пост-митного контролю. Під час такої перевірки контролюючий орган може запитувати у компанії додаткові документи, наприклад, контракти та додатки до них, платіжні доручення, бухгалтерські довідки та витяги, або провести перевірку відповідних фінансових документів для уточнення митної вартості товару.

При цьому слід знати, що пост-митний контроль може ініціювати лише той митний орган, який до цього проводив оформлення товарів.

Після зняття мораторію митні перевірки продовжуватимуться. Втім, нормативно-правова база зазнає певних змін. Міністерство фінансів вже підготувало відповідний проєкт наказу, який, зокрема, передбачає:

• Спрощення процедури зустрічних звірок

• Виключення вимоги пред'явлення посвідчення на право проведення зустрічної звірки, а також окремі акти з журналу реєстрації довідок про результати проведення зустрічних звірок

• Зміни в оформленні результатів перевірок

• Спрощення процедури розгляду заперечень, зокрема, зменшення термінів розгляду заперечень, а також зміну порядок подання заперечень та отримання відповідей на них

Також Законом України від 22.08.2024 року 3926-IX в межах євроінтеграційних процесів вже були внесені зміни щодо порядку поміщення товарів в митні режими, отримання авторизацій на види діяльності, що контролюються митницею (митні склади, СТЗ, митно-брокерська діяльність), а також в частині проведення митного аудиту.

Вказаний Закон набуде чинності вже дуже скоро, а саме з 19.04.2025 року та змінить загальну логіку митного аудиту: розмежовуватимуть два поняття (і) доперевірочний аналіз та (іі) документальна перевірка, що сукупно складатимуть пост-митний контроль. Також, буде значно спрощено електронний документообіг в ході митних перевірок.

Отже, яким чином бізнес може зменшити митні ризики та полегшити проходження процедур контролю? Експерти PwC рекомендують проводити  комплексний check-up – внутрішній митний аудит для оцінки операційних процесів та процедур компанії з точки зору митного законодавства.

Проактивне виявлення потенційних проблем допоможе мінімізувати ризик санкцій та штрафів, оптимізувати внутрішні процеси та підвищити загальну ефективність роботи. Зокрема, правильна внутрішня самооцінка дозволить скоротити час на митні процедури, трансформувати ланцюг постачання, та навіть повернути надмірно сплачені в результаті помилки в розрахунку митних платежів.

Зони митних ризиків, на які ми рекомендуємо звернути особливу увагу:

1. Включення всіх складових до розрахунку митної вартості та їх правильне рознесення між задекларованими товарами (по вазі брутто або по вартості), зокрема:
   1. сплачені ліцензійні платежі та роялті;
   2. транспортні та логістичні витрати витрати, включаючи відповідність між відомостями в довідках та актах наданих послуг;
   3. страхові, агентські та брокерські платежі тощо
2. Врахування актуальних підходів та рекомендацій по класифікації товарів, зокрема:
   1. останніх пояснень та приміток до УКТ ЗЕД;  
   2. методичних рекомендацій та рішень щодо класифікації товарів, прийнятих митними органами України;
   3. чинних рішень комітету з Гармонізованої системи Всесвітньої митної організації;
   4. рекомендацій Європейської Комісії та рішень митних орагнів європейських країн (BTI) 
3. Відповідності порядку визначення походження товарів оновленим підходам Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження тощо.

Ігнорування своєчасного внутрішнього митного аудиту може призвести до низки негативних наслідків для бізнесу, включаючи:

• Збільшення фінансових зобов'язань через недоплату митних платежів та значні штрафи;

• Ризик штрафних санкцій та судових розглядів за порушення митних правил;

• Збільшення ризику невідповідності пов'язаним законодавчим нормам, таким як експортний контроль, нетарифне регулювання;

• Ризики повязані з невиконанням критеріїв авторизації або статусу АЕО Анулювання дозволів або авторизацій, наданих митними органами;

• Підвищені митні ризики  для майбутніх митних процедур оформлення товарів.

Тому експерти PwC рекомендують систематично проводити внутрішню самооцінку та готові допомогти вам в цьому питанні.

Проблеми з дотриманням митного законодавства характерні не лише для нашої держави. Компанії в сусідніх європейських країнах також мають чимало труднощів під час митного контролю. Зокрема, у Польщі середня сума донарахувань за порушення  під час однієї перевірки складає близько 500 тис. злотих (5 млн грн). Проблеми, які виявляють під час перевірок, багато в чому схожі на українські. Зокрема, порушення стосуються:

• Класифікації товарів - 48,5%

• Митної вартості - 21,9%

• Походження товарів - 20,6%

• Виявлення інших невідповідностей - 9%

Як діяти тим, чия зовнішньоекономічна діяльність так чи інакше пов’язана з Польщею? Імпортери повинні приділити особливу увагу правильності своїх митних операцій. Інструментом, що полегшує контроль над ходом цих операцій, можуть бути, наприклад, внутрішні регламенти та процедури. Також для зниження ризиків варто також періодично перевіряти свою імпортну діяльність на відповідність митним законам та іншим регламентам, які можуть впливати на розмір митно-податкових зобов'язань.

У разі, якщо контролюючі органи призначили перевірку, слід дотримуватися наступних рекомендацій:

• Від самого початку слід приділити темі належну увагу та ретельно проаналізувати обсяг провадження,

• Варто залучити професійного представника, який знає не лише специфіку митно-податкового провадження, але й вміє орієнтуватися у складних питаннях митного права,

• Корисним також може бути наявність внутрішніх процедур, що визначають дії у разі перевірки.

Варто врахувати, що за статистикою понад 85% судових рішень в Польщі у митних справах приймалися не на користь платників. А тому результатами порушень майже гарантовано стануть донарахування та штрафи. Отже, краще попереджати потенційні проблеми, ніж намагатися їх вирішити.