Норма у редакції, що набула чинності з 1 січня 2021 року (якщо не зазначено інше)
компаніям, що здійснюють контрольовані операції, та суб’єктам господарювання, що є компаніями міжнародних груп (якщо не зазначено інше).
Концепція ділової мети, яка з 2015 року існувала для цілей податку на прибуток виключно в парадигмі судових рішень, набула нового значення. Відтепер кожна компанія, здійснюючи контрольовані операції з компанією-нерезидентом (придбання та/або поставку товарів, послуг), має підготувати обґрунтування ділової мети такої виплати, щоб мати право на відповідні витрати. Також, починаючи з 1 січня 2022 року, наявність ділової мети стане обов’язковою для неконтрольованих операцій із нерезидентами з “низькоподаткових” юрисдикцій та нерезидентами спеціальних організаційно-правових форм, а також операцій із нарахування роялті на користь нерезидентів (нагадуємо, що з 23 травня 2020 року та до 1 січня 2021 року наявність ділової мети була обов’язковою для будь-яких операцій з нерезидентами).
Застосування концепції «ділової мети» до ТЦ:
розширено вимоги до змісту документації з ТЦ для всіх видів контрольованих операцій, зокрема, документація з ТЦ має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети їхнього придбання (нагадуємо, що з 23 травня 2020 року та до 1 січня 2021 року ця вимога поширювалась лише на контрольовані операції із придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів);
компанії мають обґрунтувати наявність економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і ділової мети. У випадку відсутності економічної доцільності і ділової мети, податкові органи можуть не врахувати таку контрольовану операцію або ж застосують «альтернативний варіант» (варіант операції, який був би узгоджений між непов’язаними особами, що діють комерційно раціонально у зіставних умовах).
Таким чином, запропоновано проведення аналізу економічної доцільності і ділової мети, зокрема, на основі аналізу “альтернативних варіантів” до операції, реально доступних для кожної зі сторін угоди, без деталізації такої методології. При цьому, тягар доказування щодо неврахування (невизнання) контрольованої операції покладено на податковий орган. Як наслідок, фінансовий результат може бути збільшено або на всю суму контрольованої операції (у випадку неврахування (невизнання) операції), або на різницю між контрольованою операцією та «альтернативним варіантом».
Ми проведемо для Вас аналіз щодо того чи дійсно операції передбачали ділову мету та економічний ефект (приріст (збереження) активів та/або їхньої вартості, чи створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому), розробимо методологію обґрунтування економічного ефекту та зробимо його оцінку, так званий «benefit test».
Норма набула чинності з 23 травня 202о року
компаніям, що здійснюють передачу функцій, ризиків активів.
розширено визначення господарської операції для цілей ТЦ, серед яких відтепер операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом із матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі), в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалась би без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку;
запроваджено методологію встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» для господарських операцій із передачі функцій, а також операцій із нематеріальними активами (роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також із будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності), а саме, визначення вартості нематеріальних активів або розміру відповідної компенсації може здійснюватися за методикою зіставної оцінки вартості, яка ґрунтується на розрахунку поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків відповідно до Національних та/або Міжнародних стандартів оцінки, у разі відсутності достовірної інформації про зіставні неконтрольовані операції, та, як наслідок, неможливості встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними ПКУ.
У випадку зміни функціонального профілю або передачі окремих функцій компанії мають обґрунтувати відповідність умов таких операцій принципу «витягнутої руки» незалежно від відображення таких господарських операцій у бухгалтерському обліку.
Ми проаналізуємо, чи потрапляють Ваші операції зі реструктуризації бізнесу під контроль ТЦ і проведемо економічний аналіз із метою встановлення відповідності умов таких операцій принципу «витягнутої руки».
Норма набула чинності з 23 травня 2020 року (окрім норми про можливість контролюючих органів надсилати запит на глобальну документацію з ТЦ, що набула чинності з 01 січня 2021 року).
компаніям, що здійснюють контрольовані операції, та суб’єктам господарювання, що є дочірніми компаніями міжнародних груп.
запроваджено трирівневу систему звітності у сфері ТЦ, а саме:
повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі - МГК) (якщо платник податків належить до МГК) – подається до 1 жовтня року, що настає за звітним (вперше застосовується щодо 2020 р. і подається до 1 жовтня 2021 р.);
звіт у розрізі країн – подається якщо платник податків належить до МГК, зокрема, але не виключно, протягом дванадцяти місяців після закінчення фінансового року, встановленого материнською компанією МГК, якщо сукупний консолідований дохід МГК, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (а у разі відсутності інформації - відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 мільйонів євро та за наявності однієї із вичерпного переліку обставин, передбачених ПКУ (вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується в 2021 р., але не раніше, ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports));
глобальна документація з ТЦ (майстер-файл) – подається протягом 90 календарних днів на запит контролюючого органу зокрема, але не виключно, не раніше дванадцяти місяців та не пізніше тридцяти шести місяців із дати закінчення фінансового року, встановленого МГК, до якої належить такий платник податків, якщо дохід МГК перевищує 50 млн. євро (норма набуває чинності з 01.01.2021).
розширено вимоги до змісту документації з ТЦ, зокрема, має бути відображено інформацію про бенефіціарів платника податків, ланцюг постачання (створення вартості), а також іншу інформацію, якщо компанія входить до складу МГК;
передбачено штрафні санкції за неподання звіту у розрізі країн МГК у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи та за неподання повідомлення про участь у МГК – 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також низку інших штрафних санкцій, зокрема, й за надання недостовірної інформації у звіті у розрізі країн МГК та повідомленні про участь у МГК.
Компаніям варто дотримуватись термінів подання звітності з ТЦ, щоб не викликати додаткову увагу з боку контролюючих органів, проаналізувати необхідність подання саме українськими компаніями звіту у розрізі країн, а також бути готовими надати на запит контролюючих органів глобальну документацію з ТЦ українською мовою протягом 90 днів.
Ми підготуємо для Вас відповідні проекти документів та надамо підтримку у комунікації з податковими органами (за необхідності).
Норма набула чинності з 23 травня 2020 року
компаніям, що здійснюють контрольовані операції із сировинними товарами
оприлюднено новий перелік сировинних товарів, затверджений постановою КМУ від 09.12.2020 р. № 1221.
змінено підхід до економічного аналізу під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами:
у разі використання ціни неконтрольованих операцій як зіставної для контрольованої операції, такі неконтрольовані операції повинні бути регулярними, з декількома контрагентами та в обсягах, співставних тим, які використовувались у контрольованій операції;
котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності, при цьому, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює рекомендований (не виключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному веб-порталі до початку звітного року (30 грудня 2020 року Державною податковою службою було оприлюднено рекомендований (не виключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін).
Компаніям, які здійснюють контрольовані операції з сировинними товарами, варто ретельно проводити економічний аналіз як потенційно зіставних операцій, здійснених самими компаніями, так і операцій контрагентів у таких операціях, із урахуванням запроваджених новацій.
Ми розробимо для Вас методологію аналізу відповідності умов операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки», проведемо економічний аналіз контрольованих операцій із сировинними товарами і підготуємо документацію з ТЦ.
Норма набула чинності з 01 січня 2021 року
постійним представництвам, а також пов’язаним компаніям-нерезидентам, що здійснюють контрольовані операції з постійними представництвами
визначено, що постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки».
Зміни підходу до визначення обсягу оподатковуваного прибутку постійних представництв є наслідком посилення контролю з боку українських податкових органів за діяльністю постійних представництв нерезидентів.
Ми проведемо для Вас аналіз ТЦ та розробимо методологію розрахунку прибутку, що відповідає принципу «витягнутої руки».
Норма набула чинності з 23 травня 2020 року
Кому релевантно:
компаніям, що здійснюють контрольовані операції
удосконалено механізм пропорційного коригування, а саме, визначено право та підстави звернення платника податків до контролюючого органу, а також порядок проведення пропорційного коригування.
Пропорційне коригування дозволяє знизити податкові зобов’язання компанії-резидента за умови, якщо сторона контрольованої операції, яка є резидентом держави, з якою укладено відповідний міжнародний договір, здійснила коригування податкових зобов'язань, виходячи з умов, що відповідають принципу «витягнутої руки».
Ми проаналізуємо правомірність проведення пропорційного коригування та підготуємо відповідні документи для комунікації з податковими органами під час процедури пропорційного коригування.