Необхідність посилення цифрової стійкості і кібербезпеки зростає на тлі динамічних змін у європейському ландшафті кіберзагроз. Ускладнення технологій, зокрема завдяки швидкому розвитку штучного інтелекту (ШІ), спонукає організації зосереджуватися на кібербезпеці та модернізації, щоб краще підготуватися до нових загроз. Директорів з інформаційної безпеки все частіше залучають до стратегічного планування діяльності компаній.
У звіті до «Міжнародного аналітичного дослідження довіри до цифрових технологій, 2025» проаналізовано ті завдання, які компанії мають вирішити, аби забезпечити стійкість до кіберзагроз.
Пріоритети зниження ризиків у 2025 році: Кіберризики визначено ключовими для 56% опитаних. Інші пріоритети охоплюють цифрові та технологічні ризики (51%), а також інфляційні ризики (49%).
Головні проблеми: Атаки на підключені пристрої (44%), хакерські атаки та витоки даних (41%), загрози хмарній інфраструктурі (39%).
Прогалини в підготовці: Недостатня готовність до загроз хмарних технологій (35%), дипфейків і дезінформації (34%), компрометації програмних ланцюгів (31%) та витоків даних (31%).
Інвестиційний фокус: Захист і достовірність даних (58%), технологічна модернізація та кібербезпека (42%), регулярні тренінги з інформаційної безпеки (33%).
Використання GenAI: Зростає у виявленні та реагуванні на загрози (48%), покращенні операційних центрів безпеки (43%), виявленні шкідливого ПЗ та фішингу (33%).
Виклики з GenAI: Некоректне використання працівниками (43%), відсутність стандартизованих політик і навчальних ресурсів (40%).
Стратегії кібербезпеки та конфіденційності на 2025 рік: Покращення співпраці із замовниками та співробітниками (34%), пришвидшення реагування на інциденти (33%), зміцнення впевненості керівництва у керуванні загрозами (33%).
Оцінка кіберризиків викликає складнощі через потенційні правові ризики, якість та зв’язність даних (49%), а також через невизначеність щодо обсягу результатів кількісної оцінки ризиків (46%).
Залученість топменеджменту відбувається вже після настання масштабного інциденту в галузі (39%), після взаємодії з регуляторами щодо звітності про інциденти (38%), або після настання критичного інциденту всередині організації (37%).
«Міжнародне аналітичне дослідження довіри до цифрових технологій, 2025» охоплює участь 4 042 керівників компаній та директорів з технологій. Опитування проводилося з травня по липень 2024 року.
Респонденти представляють різні галузі, включаючи промисловість і сферу послуг (21%), технології, ЗМІ та телекомунікації (20%), фінансові послуги (19%), ритейл і ринки споживчих товарів (17%), енергетику, комунальне господарство та видобувну галузь (11%), охорона здоров'я (7%) та послуги державному сектору й органам державної влади (4%).
У дослідженні взяли участь респонденти із 77 країн світу. 230 учасників – це респонденти із таких країн регіону ЦСЄ, як Чеська Республіка, Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія, Румунія, Сербія, Україна, Естонія, Латвія та інших.
«Міжнародне аналітичне дослідження довіри до цифрових технологій», яке раніше називалося «Глобальним дослідженням стану інформаційної безпеки», проводиться вже 27-й рік поспіль і є найтривалішим щорічним дослідженням кібербезпеки. Воно також є найбільшим у галузі кібербезпеки та єдиним, в якому беруть участь не лише директори з безпеки та технологій, але й топменеджмент компаній.
Це дослідження проведено PwC Research, міжнародним центром передових ринкових досліджень й аналітики PwC.