Зміни набули чинності 23 травня 2020 року (щодо податкових агентів) і 1 січня 2021 року (щодо порядку утримання податку)
платникам податків, котрі здійснюють виплати доходів на користь нерезидентів
Уточнено перелік податкових агентів, які зобов’язані утримувати податок під час виплати доходів на користь нерезидентів. Зокрема, чітко визначено, що такими податковими агентами також є юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи-підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Відтепер податок на доходи нерезидентів утримується не лише під час виплати доходу. Нова редакція Податкового кодексу України (далі - «ПКУ») передбачає порядок утримання та формулу розрахунку суми податку щодо (і) доходу, з якого не було утримано податок під час здійснення виплати, та (іі) доходу, виплаченого у негрошовій формі.
Зміни набули чинності 1 січня 2021 року.
платникам податків, котрі здійснюють операції з нерезидентами
Розширюється поняття дивідендів. Зокрема, до дивідендів будуть прирівнюватися такі операції:
виплати дивідендів у негрошовій формі;
Зазначені вище виплати, що прирівняні до дивідендів, оподатковуються податком на доходи нерезидентів за ставкою 15%, якщо інша ставка не передбачена угодою про уникнення подвійного оподаткування.
Зміни набули чинності 1 січня 2021 року.
Нерезидентам, які відчужують та набувають у власність корпоративні права в українських компаніях
З 1 січня 2021 року вводиться правило оподаткування прибутку нерезидентів від відчуження корпоративних прав, акцій, часток чи інших аналогічних прав у ситуаціях, зображених на рисунках нижче:
*якщо у будь-який момент протягом 365 днів до відчуження іноземної компанії НерезКо:
≥ 50% вартості НерезКо становлять корпоративні права української компанії (УкрКо), та
≥ 50% вартості УкрКо становить нерухомість, розташована в Україні.
**якщо у будь-який момент протягом 365 днів до відчуження УкрКо ≥ 50% вартості УкрКо становить нерухомість, розташована в Україні
При розрахунку частки нерухомості у вартості УкрКо необхідно враховувати не лише майно у власності компанії, а й майно, яке використовується на правах операційної або фінансової оренди (лізингу) чи аналогічного договору і відображено на балансі УкрКо.
У зазначених випадках Покупець-нерезидент повинен зареєструватися в українських податкових органах за місцезнаходженням української юридичної особи (УкрКо), акції, корпоративні права якої є предметом операції, і сплатити податок у розмірі 15% від прибутку, отриманого Продавцем (якщо інша ставка не передбачена чинною угодою про уникнення подвійного оподаткування).
Ми можемо допомогти з аналізом українських податкових наслідків під час прямого та опосередкованого відчуження/придбання прав у українських компаніях та надати рекомендації щодо можливих шляхів реструктуризації бізнесу за участю українських компаній. Також, за потреби, ми можемо допомогти нерезидентам зареєструватися у податкових органах України та задекларувати свої податкові зобов’язання.
Зміни набули чинності 23 травня 2020 року
платникам податків, які використовують пільгові умови оподаткування за міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування
Тест на основну мету
Аналогічно до положень Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі – «MLI») в ПКУ також запроваджується вимога щодо застосування тесту на основну мету операції (так званий principal purpose test або PPT). Таким чином, податкові вигоди, передбачені відповідними міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування, не застосовуватимуться, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції із нерезидентом було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, передбачених такими угодами.
У податкових органів з’являється додатковий потужний інструмент, завдяки якому можна поставити під сумнів правомірність застосування податкових вигід в операціях українських платників податків. Проте, РРТ є досить суб’єктивним тестом, тому успішність застосування РРТ значною мірою буде залежати від здатності аргументовано відстояти свою позицію та надати якомога більше доказів на її захист.
Ми можемо допомогти у підготовці обґрунтування дотримання зазначенного тесту як умови для застосування пільг, передбачених міжнародними договорами.
Визначення бенефіціарного власника
В ПКУ додані вимоги щодо так званого substance, тобто «достатньої економічної присутності». Зокрема, юридична або фізична особа не буде бенефіціарним власником доходу, а буде вважатись лише агентом щодо такого доходу, якщо така особа, наприклад, не має достатньо повноважень користуватися та розпоряджатися таким доходом, передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи, є лише формальним отримувачем доходу тощо.
Запроваджено можливість застосування положень міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування з країною, резидентом якої є фактичний бенефіціарний отримувач доходу, з джерелом походження з України, а не країною, резидент якої безпосередньо отримує виплату (так званий «наскрізний підхід», анг. look-through approach). Для цього передбачена особлива процедура та встановлено невиключний перелік документів.
У проведенні аналізу достатньої економічної присутності нерезидента як умови для застосування пільг, передбачених міжнародними договорами. У разі недостатньої, наші спеціалісти готові допомогти з розробкою стратегічних рішень діяльності компаній.
Зміни набули чинності 1 січня 2021 року
нерезидентам, що здійснюють свою діяльність в Україні через постійні представництва нерезидентів; українським компаніям, котрі тісно співпрацюють із компаніями-нерезидентами
Зміни правил для постійних представництв призведуть до посилення контролю з боку українських податкових органів за діяльністю нерезидентів в Україні та діяльністю українських компаній на користь нерезидентів.
У визначення доходу з джерелом їхнього походження з України тепер включені не тільки доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України, а й такі доходи, сплачені постійними представництвами нерезидентів в Україні.
Уточнено і розширено поняття “постійного представництва” відповідно до Заходу 7 Плану дій BEPS. Встановлено додаткові положення для розрахунку загального періоду, протягом якого нерезидент здійснює діяльність в Україні, та для визначення наявності в особи фактичних повноважень здійснювати діяльність в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента.
Запроваджено єдиний метод визначення прибутку постійного представництва - за принципом «витягнутої руки».
Збільшено повноваження податкових органів: якщо діяльність нерезидента має ознаки постійного представництва, податківці можуть самостійно взяти на облік такого нерезидента за результатами перевірки його діяльності.
Перевірки незареєстрованих постійних представництв нерезидентів почнуться з 1 липня 2021 року.
Ми можемо допомогти проаналізувати діяльність компанії на території України та визначити, чи буде така діяльність створювати ризики постійного представництва за новими правилами та допомогти з розробкою плану подальших дій для його усунення (за можливістю).
Зміни набувають чинності 1 січня 2022 року
юридичним особам-нерезидентам, які мають своїх працівників та представників на території України
З 1 січня 2022 юридичні особи, які утворені відповідно до законодавства інших країн, однак мають місце ефективного управління на території України, є платниками податку на прибуток в Україні на загальних підставах.
Місцем управління іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні здійснюється управління банківськими рахунками іноземної компанії, ведення її бухгалтерського або управлінського обліку, управління персоналом іноземної компанії.
ПКУ наводить перелік дій, які трактуються як ефективне управління, а саме: проведення зборів виконавчого органу; прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної (операційної) діяльності іноземної компанії; здійснення фактичного управління діяльністю іноземної компанії, незалежно від наявності у осіб, що здійснюють таке управління, формальних (юридичних) повноважень для такого управління.
Зміни набувають чинності 1 січня 2022 року
українським компаніям та фізичним особам, котрі володіють часткою в іноземній компанії чи здійснюють контроль над іноземною компанією
Відтепер українські компанії та фізичні особи, які володіють або контролюють іноземні структури, повинні звітувати про прибутки КІК та сплачувати податки з такої діяльності в Україні.