PwC Podcast: Ukraine’s news ad hoc #2. ПДВ та що з ним робити при переході на спрощену систему оподаткування

Артем: Інно, Юліє, привіт! Радий вітати вас у другому випуску PwC: Ukraine’s news ad hoc. 

Значна частина бізнесу, який продовжує працювати, потребує сьогодні зменшення податкового навантаження і спрощення процесу комплаєнсу. Розкажи, будь ласка, які загалом умови спрощеної системи зараз пропонують бізнесу?

Інна Андрущенко: Дякую. Спершу хочемо віддати належне нашій владі за підтримку української економіки і намагання допомогти бізнесу, який продовжує працювати. Це допомагає українцям отримувати заробітну плату, а державі - податки та зберегти економіку в цілому.

Справді, Верховна Рада спростила вимоги для використання спрощеної системи оподаткування. 

Зокрема, з 1 квітня 2022 року було збільшено допустимий дохід до 10 млрд. грн. на рік, знято обмеження щодо кількості працівників та зменшено перелік видів діяльності, які не підпадають під цю систему. Більше того, вже прийнятий новий законопроект (але ще не підписаний Президентом), який передбачає можливість використовувати спрощену систему оподаткування незалежно від розміру доходу.

Щодо умов оподаткування, то застосовується зменшена ставка єдиного податку - 2% від доходу. Також всі операції таких спрощенців не оподатковуються ПДВ. Подавати звітність із ПДВ за період перебування на спрощеній системі не потрібно.

Юлія Шишко: Я додам до цього, що особливості перебування на спрощеній системі та переходу на неї ще можуть змінюватися. Верховна Рада розглядає кілька законопроектів з цієї теми, тому можемо скоро очікувати нових змін чи уточнень. Наприклад, хоч ми сьогодні говоримо про ПДВ, для цілей податку на прибуток збитки і переплати заморожуються і можуть бути використані після повернення на загальну систему оподаткування. А зовсім нещодавно про це не йшлося взагалі. 

Артем Крикун-Труш: А спрощенці - це хто?

Юлія Шишко: Спрощенці - це ті, хто застосовує спрощену систему оподаткування. Я думаю, багато хто звик асоціювати спрощенців із ФОПами. Але, насправді, спрощену систему оподаткування застосовували і окремі юридичні особи. Однак зараз значну кількість обмежень для юридичних осіб було скасовано.

Артем Крикун-Труш: Тобто, всі платники ПДВ можуть перейти на спрощену систему?

Інна Андрущенко: Майже. Не можуть перейти на спрощену систему платники податків, які здійснюють діяльність у сфері азартних ігор, лотерей, парі, обміну іноземної валюти, або здійснюють операції з підакцизними товарами та корисними копалинами, з деякими винятками, а також фінансові компанії, реєстратори цінних паперів,відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є спрощенцем, та нерезиденти.

Артем Крикун-Труш: Перейдемо до питання, яке хвилювало багатьох платників ПДВ. Чи не буде анульована реєстрація платником ПДВ спрощенців?

Інна Андрущенко: Нещодавно до Податкового кодексу внесли зміни і чітко прописали, що реєстрація платником ПДВ не анулюється, а вважатиметься призупиненою на період перебування на спрощеній системі. 

Артем Крикун-Труш: Добре, тоді що буде відбуватись із рахунком вусистемі електронного адміністрування?

Юлія Шишко: На час перебування на спрощеній системі не обраховуються показники реєстраційної суми в СЕА ПДВ. Тобто, рахунок повинен бути в “замороженому” стані під час перебування на спрощеній системі.

Артем Крикун-Труш: А як цей заморожений стан вплине на податковий кредит спрощенців? Адже платники податків можуть мати значні накопичені суми вхідного ПДВ.

Інна Андрущенко: Податковий кредит, який був отриманий до переходу на спрощену систему, залишиться і надалі.

Проте щодо товарів, послуг, необоротних активів, за якими був визнаний податковий кредит, і які поставлені чи реалізовані протягом перебування на спрощеній системі, потрібно буде після завершення воєнного стану нарахувати компенсуючі зобов’язання з ПДВ як на такі, що використані в неоподатковуваних ПДВ операціях. 

Також такі платники не мають права на податковий кредит за товарами, послугами і необоротними активами, придбаними під час перебування на спрощеній системі.

Юлія Шишко: Тобто, всі операції під час перебування на спрощеній системі, по суті, звільнені від ПДВ із відповідними наслідками.

Артем Крикун-Труш: А як щодо необоротних активів, які використовувались для неоподатковуваних операцій протягом такого періоду, але не були продані чи реалізовані? На них потрібно нараховувати компенсуючі зобов’язання з ПДВ?

Інна Андрущенко: Це дуже цікаве та складне питання, тому що зараз на нього немає чіткої відповіді. Виходячи з поточних норм законодавства є аргументи стверджувати, що нараховувати податкові зобов'язання необхідно лише щодо проданих необоротних активів. 

Юлія Шишко: Інно, на цьому моменті  я хочу звернути увагу слухачів, що, враховуючи нечіткі норми, податкові органи можуть трактувати їх фіскально і нарахувати ПДВ також на  необоротні активи, які не були продані, але використовувалися для здійснення неоподатковуваних операцій під час перебування на спрощеній системі. 

Наприклад, у нас як у компанії є трактор. Якщо після переходу на спрощену систему ми його продали, тут все просто: це без ПДВ, але треба відкоригувати податковий кредит за трактором. А якщо ми ним обробляємо поле, щоб виростити буряки і продати їх без ПДВ, то це використання без продажу, щодо якого немає однозначної відповіді. Зазвичай таке використання в звільнених від ПДВ операціях теж вимагало би коригування вхідного ПДВ. 

Звісно, ми сподіваємось, що законодавець виправить неточність спеціальних правил при наступних змінах або ж податкові органи випустять однозначні роз’яснення з цього приводу.

Інна Андрущенко: Так, Юлю, дякую. А поки ми будемо очікувати на роз’яснення чи зміни від законодавця, також хочу додати що навіть на підставі загальних положень Податкового кодексу можна буде ці компенсуючі зобов’язання з ПДВ відкоригувати в періоді, коли такі необоротні активи почнуть знову використовуватись в оподатковуваній ПДВ господарській діяльності (тобто, після повернення на загальну систему оподаткування).

Артем Крикун-Труш: Ну, от на твою думку, як краще - все ж таки внести зміни чи дочекатись роз'яснення , бо ти кажеш, що податкова може трактувати фіскально, то і роз'яснення, з великою долею вірогідності, буде таке саме фіскальне.

Інна Андрущенко: На мою думке, звичайно, більш доцільно вносити зміни саме у подактковий кодекс, і чітко прописати правила гри. Тому що, якщо не вносити зміни, а дозволити певне трактування для податкових органів, навіть при позитивних індивідуальних податкових консультаціях податкові органи, все ж таки, можуть фіскально подивитись на питання під час податкової перевірки, і тоді спір вже може переходити в площину судового оскарження.

Артем Крикун-Труш: Юлю, Інно, дякую. І ще одна хвилююча тема - що відбувається із імпортним ПДВ для спрощенців?

Юлія Шишко: Спрощенці звільняються від сплати імпортного ПДВ (крім імпорту товарів, які мають походження або ввозяться з Росії, Білорусі, або з окупованої території України).

Артем Крикун-Труш: А що буде після перемоги? Нова спрощена система зникне?

Інна Андрущенко: Після перемоги, спрощена система не зникне, але її дія, як і раніше, буде розповсюджена на обмежене коло платників податків із незначним обсягом доходу. Якщо не буде внесено змін у законодавство, великі компанії будуть зобов'язані повернутись на ту систему оподаткування, яку вони використовували раніше, і продовжать бути платниками ПДВ.

Якщо не буде внесено змін, то після повернення на загальну систему оподаткування знову запрацює система електронного адміністрування ПДВ, платник матиме право на податковий кредит і обов'язок нараховувати ПДВ. 

Артем Крикун-Труш: Чи є спрощена система оподаткування більш вигідною з точки зору ПДВ, ніж, наприклад, загальна система?

Інна Андрущенко: Не завжди. Скажімо, якщо у платника ПДВ з 1 квітня 2022 року до завершення воєнного стану буде більше вхідного ПДВ, ніж вихідного, то спрощена система буде менш вигідною опцією. До таких платників, належать, наприклад, експортери.

Водночас, можливості використання вхідного ПДВ під час воєнного стану дуже обмежені. Навряд чи варто розраховувати на оперативне бюджетне відшкодування, яке зараз, до того ж, теоретично можливе для дуже обмеженої кількості операцій. 

Юля Шишко: Якщо ж платник ПДВ зазвичай генерує великі суми ПДВ до сплати в бюджет, то спрощена система знижує відтік коштів на сплату ПДВ. 

Ще при аналізі переходу на спрощену систему варто поспілкуватися з контрагентами. Наприклад, у разі, якщо більшість постачальників вирішить перейти на спрощену систему, аналогічний перехід для компанії-покупця стає більш привабливим. Аналогічно, якщо покупець на спрощеній системі оподаткування, то йому може бути не вигідно придбавати товари чи послуги у платників ПДВ (оскільки платник ПДВ буде нараховувати 20%, які покупець не зможе відшкодувати). Ми вже допомагали нашим клієнтам у розрахунку податкового навантаження при переході на спрощену систему і розглядали різні сценарії щодо контрагентів. В сценарії, коли більшість контрагентів переходить на спрощену систему, то Компанії теж вигідно перейти. 

Потрібно мати на увазі, що концепція зупинення реєстрації платника ПДВ є абсолютно новою в Україні, тому не виключені певні технічні нюанси через її застосування. Але це все буде видно на практиці. У всякому випадку, сподіваємось на оперативне вирішення можливих поточних нюансів податковими органами.

Артем Крикун-Труш: Тож, резюмуючи все вище сказане, які поради ви могли би дати нашим слухачам? Що треба робити, а що робити не потрібно?

Інна Андрущенко: 

1 порада - не сприймати спрощену систему як “панацею”, яка підходить кожному. У кожному випадку варто оцінити очікувані податкові ефекти від поточної системи оподаткування і спрощеної, порівняти їх, і лише тоді прийняти зважене рішення (причому, враховувати необхідно не тільки нюанси з ПДВ, а і з інших податків).

2 порада -  слідкувати за змінами податкового законодавства. Воно змінюється дуже динамічно. Основні недоліки спрощеної системи вже виправлені. Подальші зміни можуть як зробити її більш зрозумілою, так і створити додаткові нюанси.

3 порада - вірити в Україну і ЗСУ. За можливості, для підтримки України можна платити податки наперед.

Артем Крикун-Труш: дуже дякую вам за цю змістовну розмову та поради. Впевнений, нашим слухачам було так само корисно, як і мені, хоч податки не є моєю спеціалізацією. 

На цьому ми завершуємо наш другий випуск, але ще раз нагадую, якщо у вас є додаткові питання до (Інни і Юлі), або будь які побажання щодо теми наступних випусків, пишіть їх у коментарях, ми з радістю відповімо на кожен із них.

У наступному випуску ми поговоримо про “Пошкодження цивільного майна, кримінальний процес у воєнний час, воєнні злочини у Бучі та інших містах”.

Підписуйтесь на наші сторінки у SoundCloud, Apple та Google Podcast та слідкуйте за новинами! 

Все буде Україна! До зустрічі в ефірі.